1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

щільний

щільний – тісний

Збігаються у значенні “який складається з осіб, предметів, розташованих одне біля одного”. Щільний (тісний) натовп. Оточити щільним (тісним) колом.

Тільки щільний передає зміст “такий, чиї складники міцно поєднані між собою”. Щільні шари атмосфери.

Тільки тісний уживається в розумінні “такий, у якому мало вільного місця, недостатньо просторий; що має менший, ніж потрібно, розмір; близький, спільний (про взаємини, стосунки)”. Тісне взуття, тісна кімната; тісна дружба, тісні контакти.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щільний — (який стоїть дуже близько від іншого) густий, цупкий, (ряд) зімкнутий, (шрифт) збитий, (акуратно зібраний) компактний. Словник синонімів Полюги
  2. щільний — ЩІЛЬНИЙ – ЩІЛИННИЙ – ЩІЛЯСТИЙ, ЩІЛИСТИЙ Щільний. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який складається з осіб, предметів, розташованих недалеко одне від одного, і т. ін. Літературне слововживання
  3. щільний — (- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький Словник синонімів Караванського
  4. щільний — ЩІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Словник української мови у 20 томах
  5. щільний — щі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. щільний — -а, -е. 1》 Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий 2). || Густо плетений, тканий. 2》 Який складається з осіб, предметів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. щільний — ГУСТИ́Й (про туман, дим і т. ін. — який складається з близько розташованих дрібних краплин, часток), ЩІ́ЛЬНИЙ. Насувала осінь сумна з густими туманами, з темними непроглядними ночами (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови
  8. щільний — Щі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. щільний — ЩІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який у малому об’ємі містить значну кількість речовини. Словник української мови в 11 томах
  10. щільний — Щільний, -а, -е Плотно пристающій. Щільна покришка. Словник української мови Грінченка