щільний

щі́льний

-а, -е.

1》 Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини.

|| Те саме, що густий 2).

|| Густо плетений, тканий.

2》 Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного.

|| Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної.

|| перен., розм. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін.

|| перен. Тісний, нерозривний, безперервний.

|| Міцний, дужий. Щільний вогонь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щільний — (який стоїть дуже близько від іншого) густий, цупкий, (ряд) зімкнутий, (шрифт) збитий, (акуратно зібраний) компактний. Словник синонімів Полюги
  2. щільний — щільний – тісний Збігаються у значенні “який складається з осіб, предметів, розташованих одне біля одного”. Щільний (тісний) натовп. Оточити щільним (тісним) колом. Тільки щільний передає зміст “такий, чиї складники міцно поєднані між собою”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. щільний — ЩІЛЬНИЙ – ЩІЛИННИЙ – ЩІЛЯСТИЙ, ЩІЛИСТИЙ Щільний. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який складається з осіб, предметів, розташованих недалеко одне від одного, і т. ін. Літературне слововживання
  4. щільний — (- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький Словник синонімів Караванського
  5. щільний — ЩІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Словник української мови у 20 томах
  6. щільний — щі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  7. щільний — ГУСТИ́Й (про туман, дим і т. ін. — який складається з близько розташованих дрібних краплин, часток), ЩІ́ЛЬНИЙ. Насувала осінь сумна з густими туманами, з темними непроглядними ночами (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови
  8. щільний — Щі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. щільний — ЩІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який у малому об’ємі містить значну кількість речовини. Словник української мови в 11 томах
  10. щільний — Щільний, -а, -е Плотно пристающій. Щільна покришка. Словник української мови Грінченка