щільний

ЩІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який у малому об’ємі містить значну кількість речовини.

Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (Таємн. вапна, 1957, 26);

У щільному грунті, де є повніший контакт коріння з частинками грунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (Колг. Укр., 7, 1956, 16);

// Те саме, що густи́й 2.

Земна атмосфера складається з трьох головних шарів — тропосфери, стратосфери та іоносфери. Тропосфера — нижній, щільніший шар (Наука.., 8, 1956, 26);

Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Шовк., Інженери, 1956, 412);

Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного «біломора», старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Шовк., Людина.., 1962, 279);

// Густо плетений, тканий.

Посеред храму п’єдестал звели І статую поставили на ньому, І вид, немов Ізіді, зап’яли Покровом щільним ідолові свому (Л. Укр., І, 1951, 107);

Тайжан гукнув своїм: «Стій!», скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно, одним точним рухом накрив гніздо і орля (Тулуб, В степу.., 1964, 123).

2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного.

Я й собі замішалась у щільну юрбу,— хотілося розбити чим-небудь свої враження (Л. Укр., III, 1952, 621);

Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (Вас., І, 1959, 129);

Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (Довж., І, 1958, 35);

На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, а за ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (Стельмах, І, 1962, 218);

// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної.

Стіни неначе будовані з криці, Вікна в залізах, немов у в’язниці, Щільні віконниці, склеп кам’яний, Засов висить над дверима міцний (Граб., І, 1959, 241);

Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (Собко, Біле полум’я, 1952, 177);

При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (Колг. Укр., 8, 1959, 35);

На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 233);

Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись, глянула на Дениса (Тют., Вир, 1964, 245);

// перен., розм. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін.

Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (Загреб., Шепіт, 1966, 34);

// перен. Тісний, нерозривний, безперервний.

В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв’язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (Іст. укр. літ., І, 1954, 17);

// Міцний, дужий.

О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! (Л. Укр., І, 1951, 205).

Щі́льний вого́нь — снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, близько одне від одного.

Вогонь був дуже щільний. Бійці для експерименту викинули на перехрестя порожнє відро. За хвилину воно стало як решето (Гончар, III, 1959, 248);

Щі́льним ко́лом (кільце́м) обступа́ти (обступи́ти, ото́чувати, оточи́ти і т. ін.) — тісно обступати, оточувати.

Козаки обступили Івана Петровича щільним колом (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 41);

Діти оточували його щільним колом, тулилися до нього, м’які й теплі, і дивилися на нього блискучими з цікавості оченятами (Тулуб, В степу.., 1964, 478);

Білі хмарки щільним кільцем оточували машину (Перв., Атака.., 1946, 6);

Щі́льними ряда́ми (ла́вами) сиді́ти (ру́хатися, наступа́ти, бі́гти і т. ін.) — тісно один біля одного сидіти, рухатися і т. ін.

Попід хатами в кольорових очіпках щільними рядами сиділи баби й молодиці (Вас., І, 1959, 265);

Довелося побратись за руки і рухатись далі щільними рядами, підтримуючи один одного (Гончар, II, 1959, 417);

Другий гурт — також 20-30 людей — щільними лавами по чотири в ряд — пробіг так же швидко, як і перший (Смолич, І, 1958, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щільний — (який стоїть дуже близько від іншого) густий, цупкий, (ряд) зімкнутий, (шрифт) збитий, (акуратно зібраний) компактний. Словник синонімів Полюги
  2. щільний — щільний – тісний Збігаються у значенні “який складається з осіб, предметів, розташованих одне біля одного”. Щільний (тісний) натовп. Оточити щільним (тісним) колом. Тільки щільний передає зміст “такий, чиї складники міцно поєднані між собою”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. щільний — ЩІЛЬНИЙ – ЩІЛИННИЙ – ЩІЛЯСТИЙ, ЩІЛИСТИЙ Щільний. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який складається з осіб, предметів, розташованих недалеко одне від одного, і т. ін. Літературне слововживання
  4. щільний — (- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький Словник синонімів Караванського
  5. щільний — ЩІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. Словник української мови у 20 томах
  6. щільний — щі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  7. щільний — -а, -е. 1》 Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий 2). || Густо плетений, тканий. 2》 Який складається з осіб, предметів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. щільний — ГУСТИ́Й (про туман, дим і т. ін. — який складається з близько розташованих дрібних краплин, часток), ЩІ́ЛЬНИЙ. Насувала осінь сумна з густими туманами, з темними непроглядними ночами (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови
  9. щільний — Щі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. щільний — Щільний, -а, -е Плотно пристающій. Щільна покришка. Словник української мови Грінченка