щільник

ЩІЛЬНИ́К, а́, ч. Те саме, що стільни́к¹.

Жінка кинулась до комори, принесла щільник липового меду, достала хліба й солі, накришила сала (Н.-Лев., І, 1956, 413);

*Образно. По краях картоплі наливались, розцвітали соняшники, жовті пелюсточки обрамляють живі щільники, залиті молочком у сірих зернятках (Цюпа, Краяни, 1971, 318);

Стоять, а біля них збилася жаркою купою отара, збилася густо, в щільник (Гончар, Тронка, 1963, 5);

*У порівн. Палахкотіли сухі березові дрова у великій голландській печі, навколо якої, як щільники, ліпилися всі три кімнатки (Перв., Атака.., 1946, 49);

Люди, сперечаючись, тісним чорним щільником сунуть до розправи (Стельмах, І, 1962, 364).