щільний
ЩІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини.
Вапно можна добувати з будь-якої природної різновидності вуглекислого кальцію (мармуру, крейди, вапняку), але найпоширенішою сировиною для виробництва вапна є щільні вапняки (з наук.-попул. літ.);
У щільному ґрунті, де є повніший контакт коріння з частинками ґрунту, рослині, очевидно, немає потреби розвивати особливо велику кількість коріння (з наук. літ.);
// Те саме, що густи́й 2.
Земна атмосфера складається з трьох головних шарів – тропосфери, стратосфери та іоносфери. Тропосфера – нижній, щільніший шар (з наук.-попул. літ.);
Лише позавчора забігав Гриць сюди. Підлога тоді була поспіль укрита щільним шаром застарілої грязюки (Ю. Шовкопляс);
Каранда сів на своє місце. Не поспішаючи, витяг з пачки нового демократичного “біломора”, старанно розпалив його, попихкав і напнув між собою й співбесідником щільну димову завісу (Ю. Шовкопляс);
// Густо плетений, тканий.
Посеред храму п'єдестал звели І статую поставили на ньому, І вид, немов Ізіді, зап'яли Покровом щільним ідолові свому (Леся Українка);
Тайжан гукнув своїм: “Стій!”, скинув із себе петлю і, розгорнувши важке і щільне рядно, одним точним рухом накрив гніздо і орля (З. Тулуб).
2. Який складається з осіб, предметів і т. ін., розташованих недалеко одне від одного.
Я й собі замішалась у щільну юрбу, – хотілося розбити чим-небудь свої враження (Леся Українка);
Зчепившись в одну щільну купу, старшина і писар ворушились у снігу, сопли, кректали, вивертався зісподу то один, то другий (С. Васильченко);
Почорніло небо. Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (О. Довженко);
На купинах стирчать буйні надламані стебла ситнягу і татарського зілля, а за ними щільною стіною підвівся сухий з сиво-рожевим волоттям очерет (М. Стельмах);
// Який складається з частин, що тісно, впритул прилягають одна до одної.
Стіни неначе будовані з криці, Вікна в залізах, немов у в'язниці, Щільні віконниці, склеп кам'яний, Засов висить над дверима міцний (П. Грабовський);
Ряд високих кранів здіймався за щільними дощаними парканами (В. Собко);
При настанні сприятливих умов капуста, минаючи стан щільної головки, переходить до цвітіння (з наук. літ.);
На зимове зберігання залишають найщільніші, добре висушені цибулини (з наук. літ.);
Вирвала [Юля] травинку, перегризла її білими щільними гострими зубами, знову усміхаючись, глянула на Дениса (Григорій Тютюнник);
// перен., розм. Ущерть заповнений, насичений справами, подіями і т. ін.
Тепер аби мав час, то боявся б [Микола] за себе, але життя для нього настало таке напружене й щільне своїми клопотами, що не мав куди просунути бодай найтоншої скалочки побоювання за власну долю (П. Загребельний);
// перен. Тісний, нерозривний, безперервний.
В ряді своїх статей Франко підкреслював щільний зв'язок між українською і російською літературою, благотворний вплив російської літератури на українську (з навч. літ.);
// Міцний, дужий.
О, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- щільний — (який стоїть дуже близько від іншого) густий, цупкий, (ряд) зімкнутий, (шрифт) збитий, (акуратно зібраний) компактний. Словник синонімів Полюги
- щільний — щільний – тісний Збігаються у значенні “який складається з осіб, предметів, розташованих одне біля одного”. Щільний (тісний) натовп. Оточити щільним (тісним) колом. Тільки щільний передає зміст “такий, чиї складники міцно поєднані між собою”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- щільний — ЩІЛЬНИЙ – ЩІЛИННИЙ – ЩІЛЯСТИЙ, ЩІЛИСТИЙ Щільний. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який складається з осіб, предметів, розташованих недалеко одне від одного, і т. ін. Літературне слововживання
- щільний — (- рядно) цупкий; (клуб диму) густий; (- обійми) міцний, дужий; (- покриття) суцільний; (- лави) зімкнений, зімкнутий, (шрифт) збитий, П. (зв'язок) нерозривний, тісний, (паркан) без щілин, щільненький Словник синонімів Караванського
- щільний — щі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- щільний — -а, -е. 1》 Такий, складові частини якого міцно з'єднані між собою; який у малому об'ємі містить значну кількість речовини. || Те саме, що густий 2). || Густо плетений, тканий. 2》 Який складається з осіб, предметів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щільний — ГУСТИ́Й (про туман, дим і т. ін. — який складається з близько розташованих дрібних краплин, часток), ЩІ́ЛЬНИЙ. Насувала осінь сумна з густими туманами, з темними непроглядними ночами (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови
- щільний — Щі́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щільний — ЩІ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Такий, складові частини якого міцно з’єднані між собою; який у малому об’ємі містить значну кількість речовини. Словник української мови в 11 томах
- щільний — Щільний, -а, -е Плотно пристающій. Щільна покришка. Словник української мови Грінченка