інсинуатор

НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн. (той, хто вдається до інсинуації); ПАСКВІЛЯ́НТ (про автора твору наклепницького характеру). Інша справа Колишев, той не приховував зневаги до Лобана і якось на засіданні бюро назвав його наклепником і кар'єристом (М. Зарудний); Марко гостро напустився на обмовника..: — Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко); В своїй.. критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. інсинуатор — інсинуа́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. інсинуатор — -а, ч., книжн. Той, хто поширює злісні вигадки, наклепи; наклепник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. інсинуатор — ІНСИНУА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто поширює злісні вигадки, наклепи; наклепник.  Словник української мови в 11 томах