інсинуатор

інсинуа́тор

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. інсинуатор — -а, ч., книжн. Той, хто поширює злісні вигадки, наклепи; наклепник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. інсинуатор — НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн.  Словник синонімів української мови
3. інсинуатор — ІНСИНУА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто поширює злісні вигадки, наклепи; наклепник.  Словник української мови в 11 томах