1. Орфографічний словник української мови

інсинуатор

інсинуа́тор

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інсинуатор — -а, ч., книжн. Той, хто поширює злісні вигадки, наклепи; наклепник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. інсинуатор — НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн. Словник синонімів української мови
  3. інсинуатор — ІНСИНУА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто поширює злісні вигадки, наклепи; наклепник. Словник української мови в 11 томах