1. Словник української мови в 11 томах

інсинуатор

ІНСИНУА́ТОР, а, ч., книжн. Той, хто поширює злісні вигадки, наклепи; наклепник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інсинуатор — інсинуа́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. інсинуатор — -а, ч., книжн. Той, хто поширює злісні вигадки, наклепи; наклепник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інсинуатор — НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн. Словник синонімів української мови