ірреальний

НЕРЕА́ЛЬНИЙ (якого немає й не буває в дійсності), ІРРЕА́ЛЬНИЙ книжн., ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., НЕЗЕМНИ́Й підсил.; НЕІСНУ́ЮЧИЙ (якого немає в дійсності). Нереальним видається він Ігореві. Немов персонаж з невиразного й напівзабутого сновиддя (Ю. Шовкопляс); Неначе реальний світ крадькома міниться на фантастичний, зміняється на легку мрію й тоне десь в сизій далечі (І. Нечуй-Левицький); Шевченко в противагу естетам, які неодмінно жінку малювали ефемерною, подібною до ангела, неземною, — портрет обдуреної нещасної Катерини своєї дав простими, земними, реальними мазками (П. Тичина); (Хламушка:) Ну, й люди! Понабудують собі неіснуючих перепон.. і мучаться (І. Кочерга). — Пор. ви́гаданий, 1. надприро́дний, 1. прима́рний, уя́вний.

Значення в інших словниках

1. ірреальний — рос. ирреальный нереальне, те, що існує не в дійсності, а тільки в мисленні. Протилежне — реальний.  Eкономічна енциклопедія
2. ірреальний — ірреа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. ірреальний — -а, -е, книжн. Те саме, що нереальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ірреальний — ірреа́льний (від лат. irrealis – неречовинний) нереальне, те що існує не в дійсності, а тільки в мисленні. Протилежне – реальний.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ірреальний — ІРРЕА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що нереа́льний. Ідеалістичну суть естетики символізму, що шукав.. за реальним — ірреальне, достатньо чітко висловив одному з своїх віршів Вяч. Іванов (Поезія.., 1956, 28); Ірреальний план «Великого льоху» [Т.  Словник української мови в 11 томах