ірреальний

ІРРЕА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Те саме, що нереа́льний.

Ідеалістичну суть естетики символізму, що шукав.. за реальним — ірреальне, достатньо чітко висловив одному з своїх віршів Вяч. Іванов (Поезія.., 1956, 28);

Ірреальний план «Великого льоху» [Т. Шевченка] химерно переплітається з реальним, становлячи разом з ним складну й своєрідну єдність (Рад. літ-во, 2, 1961, 92).

Значення в інших словниках

1. ірреальний — рос. ирреальный нереальне, те, що існує не в дійсності, а тільки в мисленні. Протилежне — реальний.  Eкономічна енциклопедія
2. ірреальний — ірреа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. ірреальний — -а, -е, книжн. Те саме, що нереальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ірреальний — ірреа́льний (від лат. irrealis – неречовинний) нереальне, те що існує не в дійсності, а тільки в мисленні. Протилежне – реальний.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. ірреальний — НЕРЕА́ЛЬНИЙ (якого немає й не буває в дійсності), ІРРЕА́ЛЬНИЙ книжн., ФАНТАСТИ́ЧНИЙ підсил., НЕЗЕМНИ́Й підсил.; НЕІСНУ́ЮЧИЙ (якого немає в дійсності). Нереальним видається він Ігореві. Немов персонаж з невиразного й напівзабутого сновиддя (Ю.  Словник синонімів української мови