аншлюс —
а́ншлюс іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
аншлюс —
Злука, злиття
Словник чужослів Павло Штепа
аншлюс —
-у, ч. Політика загарбання Австрії Німеччиною, що проводилася після першої світової війни.
Великий тлумачний словник сучасної мови
аншлюс —
А́НШЛЮС, у, ч. Політика насильницького об'єднання однією державою певних територій інших держав. З приходом до влади Гітлера аншлюс став офіційним курсом зовнішньої національної політики нацистського уряду (з публіц. літ.
Словник української мови у 20 томах
аншлюс —
аншлю́с (нім. Anschluβ, букв. – приєднання) імперіалістична політика загарбання Австрії Німеччиною; проводилась німецьким імперіалізмом після 1-ї світової війни, особливо після встановлення в Німеччині в 1933 р. фашистської диктатури. Практично...
Словник іншомовних слів Мельничука
аншлюс —
Концепція нім. націоналістів щодо включення Австрії до Німеччини, здійснена 1938.
Універсальний словник-енциклопедія