аншлюс

А́НШЛЮС, у, ч.

Політика насильницького об'єднання однією державою певних територій інших держав.

З приходом до влади Гітлера аншлюс став офіційним курсом зовнішньої національної політики нацистського уряду (з публіц. літ.);

// Приєднання якоїсь країни до іншої шляхом входження її території до складу такої держави.

Не зважаючи на бажання австрійців приєднатися до Німеччини і на право народів на самовизначення, держави-переможниці в Першій світовій війні заборонили аншлюс (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. аншлюс — а́ншлюс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аншлюс — Приєднання, возз'єднання, злука.  Словник синонімів Караванського
3. аншлюс — Злука, злиття  Словник чужослів Павло Штепа
4. аншлюс — -у, ч. Політика загарбання Австрії Німеччиною, що проводилася після першої світової війни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. аншлюс — аншлю́с (нім. Anschluβ, букв. – приєднання) імперіалістична політика загарбання Австрії Німеччиною; проводилась німецьким імперіалізмом після 1-ї світової війни, особливо після встановлення в Німеччині в 1933 р. фашистської диктатури. Практично...  Словник іншомовних слів Мельничука
6. аншлюс — Концепція нім. націоналістів щодо включення Австрії до Німеччини, здійснена 1938.  Універсальний словник-енциклопедія