аншлюс
А́НШЛЮС, у, ч.
Політика насильницького об'єднання однією державою певних територій інших держав.
З приходом до влади Гітлера аншлюс став офіційним курсом зовнішньої національної політики нацистського уряду (з публіц. літ.);
// Приєднання якоїсь країни до іншої шляхом входження її території до складу такої держави.
Не зважаючи на бажання австрійців приєднатися до Німеччини і на право народів на самовизначення, держави-переможниці в Першій світовій війні заборонили аншлюс (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- аншлюс — а́ншлюс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- аншлюс — Приєднання, возз'єднання, злука. Словник синонімів Караванського
- аншлюс — Злука, злиття Словник чужослів Павло Штепа
- аншлюс — -у, ч. Політика загарбання Австрії Німеччиною, що проводилася після першої світової війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- аншлюс — аншлю́с (нім. Anschluβ, букв. – приєднання) імперіалістична політика загарбання Австрії Німеччиною; проводилась німецьким імперіалізмом після 1-ї світової війни, особливо після встановлення в Німеччині в 1933 р. фашистської диктатури. Практично... Словник іншомовних слів Мельничука
- аншлюс — Концепція нім. націоналістів щодо включення Австрії до Німеччини, здійснена 1938. Універсальний словник-енциклопедія