аншлюс

Значення в інших словниках

1. аншлюс — а́ншлюс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. аншлюс — Приєднання, возз'єднання, злука. Словник синонімів Караванського
3. аншлюс — -у, ч. Політика загарбання Австрії Німеччиною, що проводилася після першої світової війни. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. аншлюс — А́НШЛЮС, у, ч. Політика насильницького об'єднання однією державою певних територій інших держав. З приходом до влади Гітлера аншлюс став офіційним курсом зовнішньої національної політики нацистського уряду (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
5. аншлюс — аншлю́с (нім. Anschluβ, букв. – приєднання) імперіалістична політика загарбання Австрії Німеччиною; проводилась німецьким імперіалізмом після 1-ї світової війни, особливо після встановлення в Німеччині в 1933 р. фашистської диктатури. Практично... Словник іншомовних слів Мельничука
6. аншлюс — Концепція нім. націоналістів щодо включення Австрії до Німеччини, здійснена 1938. Універсальний словник-енциклопедія