аскетизм

Відлюдництво, схима, (відповідна система вправ) аскеза; (у побуті) здержливість, обмеження потреб, пуританство, сил. спартанство.

Значення в інших словниках

1. аскетизм — аскети́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. аскетизм — -у, ч. 1》 Релігійно-етичне вчення, що полягає в проповіді зречення радощів життя, відлюдництва і "умертвіння плоті" для досягнення моральної досконалості. 2》 перен. Надзвичайна стриманість, відмовлення від життєвих благ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. аскетизм — АСКЕТИ́ЗМ, у, ч. 1. Релігійно-етичне вчення, що полягає в проповіді зречення радощів життя, відлюдництва й “умертвіння плоті” для досягнення моральної досконалості.  Словник української мови у 20 томах
4. аскетизм — аскети́зм (від аскет) 1. Моральний принцип, що полягає в крайньому обмеженні потреб людини, самозреченні, у відмові її від життєвих благ і насолод з метою самовдосконалення або досягнення морального чи релігійного ідеалу.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. аскетизм — АСКЕТИЗМ (від грецьк. άσχέω — вправляюсь, прагну) — життєвий принцип і відповідний спосіб життя, що передбачає добровільне обмеження життєвих потреб, відмову від чуттєвих насолод, створення умов, які б завдавали додаткових труднощів і страждань.  Філософський енциклопедичний словник
6. аскетизм — Аскети́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. аскетизм — АСКЕТИ́ЗМ, у, ч. 1. Релігійно-етичне вчення, що полягає в проповіді зречення радощів життя, відлюдництва і "умертвіння плоті" для досягнення моральної досконалості.  Словник української мови в 11 томах