балакати —
бала́кати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
балакати —
-аю, -аєш, недок. 1》 неперех., про кого-що і без додатка. Те саме, що розмовляти. || перех. Говорити, казати. 2》 неперех., розм. Володіти мовою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
балакати —
БАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок. 1. про кого – що і без дод. Те саме, що розмовля́ти. А мельник той був чоловік дуже понурий .. і балакати не любив (Марко Вовчок); Посходилися люди, балакають (Л. Мартович); В хаті старі балакали про свої справи (І.
Словник української мови у 20 томах
балакати —
бала́кати (балі́кати) говорити, розмовляти (м, ср, ст): А тепер, Любку, сідай, випий і балакай, що знаєш (Авторка); Якось не по-нашому він балакає (Авторка)||зіврати (сіврати), різати балак ♦ бала́кати про какту́си вул.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
балакати —
Балакала, говорила, сім мішків гречаного Гаврила. Безперестанку говорила і нічого слушного не сказала. Балакала, говорила — сім мішків набила. Багато говорила, але не забула скористати для себе. Лиш балакала, говорила, та нічого не робила.
Приповідки або українсько-народня філософія
балакати —
БАЛА́КАТИ, аю, аєш, недок. 1. неперех., про кого — що і без додатка. Те саме, що розмовля́ти. А мельник той був чоловік дуже понурий.. і балакати не любив (Вовчок, І, 1955, 351); В хаті старі балакали про свої справи (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
балакати —
Балакати, -каю, -єш гл. 1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. Греб. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Ен. І. 18. балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка