Форт, фортеця, укріплення; (науки) цитаделя, сов. цитадель, оплот.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
бастіон —
бастіо́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бастіон —
-у, ч. Старовинне укріплення – п'ятикутна бойова споруда на розі фортечного муру; невеликий форт. || Взагалі укріплення різного типу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бастіон —
Твердиня, забороло
Словник чужослів Павло Штепа
бастіон —
БАСТІО́Н, у, ч. П'ятикутна бойова споруда, що зводилася на кутах фортеці для вогневого захисту фортечних стін і ровів та обстрілу місцевості перед укріпленням.
Словник української мови у 20 томах
бастіон —
див. укріплення
Словник синонімів Вусика
бастіон —
бастіо́н (франц. bastion) п’ятикутна бойова споруда на фортечному валу для обстрілу підходів до фортеці (16 – 18 ст.).
Словник іншомовних слів Мельничука
бастіон —
УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я.
Словник синонімів української мови
бастіон —
БАСТІО́Н, у, ч. Старовинне укріплення — п’ятикутна бойова споруда на розі фортечного муру; невеликий форт. Замок [Ужгородський] має симетричну форму трохи витягнутого чотирикутника.
Словник української мови в 11 томах
бастіон —
(фр. — висунута будівля) 1. Виступ у фортечній стіни або оборонної споруди взагалі. 2. Кутова оборонна споруда у фортеці, призначена для захисту від вогнепальної зброї в період Ренесансу, що являла собою удосконалену бастею.
Архітектура і монументальне мистецтво