божитися —
божи́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
божитися —
[божитиес'а] боужус'а, -жис':а, -жиц':а, -жац':а; нак. -жис'а, боуж'іц':а
Орфоепічний словник української мови
божитися —
божуся, божишся, недок., заст. Говорити "їй-богу" на підтвердження висловленого, присягатися Богом у тім, що сказане є правда.
Великий тлумачний словник сучасної мови
божитися —
БОЖИ́ТИСЯ, божу́ся, божи́шся, недок., розм. Говорити “їй-богу” на підтвердження висловленого, присягатися Богом у тім, що сказане є правдою. Ярмарок аж кипів...
Словник української мови у 20 томах
божитися —
БОЖИ́ТИСЯ, божу́ся, бо́жишся, недок., заст. Говорити "їй-богу" на підтвердження висловленого, присягатися богом у тім, що сказане є правда. Ярмарок аж кипів… Цокотять перекупки, божаться цигани (Вовчок, VI, 1956, 294); Сама мати божилася, що буде в раю між святими (Довж., Зач. Десна, 1957, 469).
Словник української мови в 11 томах
божитися —
Божитися, -жуся, -жишся гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.
Словник української мови Грінченка