братати —
брата́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
братати —
-аю, -аєш, недок., рідко. 1》 перех. Здружувати. 2》 неперех. Те саме, що брататися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
братати —
БРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. 1. кого, що. Здружувати. Єдина воля окриляє нас. Єдина правда нас братає й кличе (М. Рильський). 2. Те саме, що брата́тися. – Чому вона [доля] однаково Не братає з нами? Зачим один виспівує, А другому лихо? (Л. Глібов).
Словник української мови у 20 томах
братати —
ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
братати —
БРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідку. 1. перех. Здружувати. Єдина воля окриляє нас. Єдина правда нас братае й кличе (Рильський, Мости, 1948, 88). 2. неперех. Те саме, що брата́тися. — Чому вона [доля] однаково Не братае з нами? Зачим один виспівує, А другому лихо? (Гл., Вибр., 1957, 259).
Словник української мови в 11 томах