братати

БРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

1. кого, що. Здружувати.

Єдина воля окриляє нас. Єдина правда нас братає й кличе (М. Рильський).

2. Те саме, що брата́тися.

– Чому вона [доля] однаково Не братає з нами? Зачим один виспівує, А другому лихо? (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. братати — брата́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. братати — Здружувати, згуртовувати, єднати, об'єднувати.  Словник синонімів Караванського
3. братати — -аю, -аєш, недок., рідко. 1》 перех. Здружувати. 2》 неперех. Те саме, що брататися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. братати — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев.  Словник синонімів української мови
5. братати — БРАТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідку. 1. перех. Здружувати. Єдина воля окриляє нас. Єдина правда нас братае й кличе (Рильський, Мости, 1948, 88). 2. неперех. Те саме, що брата́тися. — Чому вона [доля] однаково Не братае з нами? Зачим один виспівує, А другому лихо? (Гл., Вибр., 1957, 259).  Словник української мови в 11 томах