(на короткі відстані) спрт. спринтер; ГЕОГ. полюс.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
бігун —
Бігу́н: — вісь, на якій обертаються двері [9] — полюс [51,52;XIX] Без ніякої теоретичної підготовки, без ніяких нудних і апріорних викладів про вигляд землі, про бігуни, ось, рівник, зворотники і т.
Словник з творів Івана Франка
бігун —
бігу́н 1 іменник чоловічого роду, істота той, що біжить бігу́н 2 іменник чоловічого роду вісь у воротях рідко бігу́н 3 іменник чоловічого роду полюс бігу́н 4 іменник чоловічого роду деталь машини
Орфографічний словник української мови
бігун —
Бігу́н. Полюс. “Pall Mall Gazette" доносить, що анґлійскій експедициї під проводом поручника Шаклєтона удало ся дійти до полудневого бігуна (Б., 1909, 66, 3) // пол. biegun — полюс.
Українська літературна мова на Буковині
бігун —
I -а, ч. 1》 Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. 2》 спорт. Спортсмен, який володіє технікою бігу. 3》 розм. Вісь у дверях, воротях. II -а, ч., заст. 1》 Полюс. 2》 перен. Те, що цілком протилежне чомусь іншому. III див. бігуни.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бігун —
БІГУ́Н¹, а́, ч. 1. Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. – Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи (Леся Українка); – Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори ..
Словник української мови у 20 томах
бігун —
бігу́н шах. ферзь (ст)||ґермак, паж, стрілець
Лексикон львівський: поважно і на жарт
бігун —
ПО́ЛЮС (точка перетину уявної осі обертання Землі з її поверхнею), БІГУ́Н. Підводному човнові ніякі айсберги не страшні! Пірнув під кригу і по компасу — до самісінького полюса! (О.
Словник синонімів української мови
бігун —
БІГУ́Н¹, а́, ч. 1. Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. — Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи (Л. Укр., IV, 1954, 272); — Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори..
Словник української мови в 11 томах
бігун —
Бігун, -на м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. Гол. І. 376. 2 Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. КС. 1893. VII. 78. Чуб. VII. 383. Kolb. І. 60. Двері спали з бігуна. Шейк.
Словник української мови Грінченка