Значення в інших словниках
-
велемовний —
велемо́вний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
велемовний —
-а, -е. 1》 Який багато говорить, балакучий. 2》 З великою кількістю зайвих слів; багатослівний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
велемовний —
ВЕЛЕМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який багато говорить; балакучий. Виявилося, що стайничі тільки зараз почали годувати коней. – А звечора які були велемовні, – сказав начполіт, – треба уміти не тільки говорити, а й робити (П. Панч).
Словник української мови у 20 томах
-
велемовний —
див. балакучий
Словник синонімів Вусика
-
велемовний —
БАГАТОМО́ВНИЙ (який має звичку висловлюватися надто широко, докладно), БАГАТОСЛІ́ВНИЙ рідше, ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ВЕЛЕРЕЧИ́ВИЙ заст., ірон., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідше, ВЕЛИКОМО́ВНИЙ рідше.
Словник синонімів української мови
-
велемовний —
Велемо́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
велемовний —
ВЕЛЕМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який багато говорить. Виявилося, що стайничі тільки зараз почали годувати коней. — А звечора які були велемовні, — сказав начполіт, — треба уміти не тільки говорити, а й робити (Панч, В дорозі, 1959, 234).
Словник української мови в 11 томах