велемовний

Значення в інших словниках

1. велемовний — велемо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
2. велемовний — -а, -е. 1》 Який багато говорить, балакучий. 2》 З великою кількістю зайвих слів; багатослівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. велемовний — ВЕЛЕМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який багато говорить; балакучий. Виявилося, що стайничі тільки зараз почали годувати коней. – А звечора які були велемовні, – сказав начполіт, – треба уміти не тільки говорити, а й робити (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
4. велемовний — див. балакучий Словник синонімів Вусика
5. велемовний — БАГАТОМО́ВНИЙ (який має звичку висловлюватися надто широко, докладно), БАГАТОСЛІ́ВНИЙ рідше, ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ВЕЛЕРЕЧИ́ВИЙ заст., ірон., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідше, ВЕЛИКОМО́ВНИЙ рідше. Словник синонімів української мови
6. велемовний — Велемо́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. велемовний — ВЕЛЕМО́ВНИЙ, а, е. 1. Який багато говорить. Виявилося, що стайничі тільки зараз почали годувати коней. — А звечора які були велемовні, — сказав начполіт, — треба уміти не тільки говорити, а й робити (Панч, В дорозі, 1959, 234). Словник української мови в 11 томах