виграшка —
ви́грашка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
виграшка —
-и, ж. 1》 Те, що розважає, допомагає приємно проводити час; розвага. 2》 Предмет, що служить дітям для гри, розваги; іграшка, цяцька.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виграшка —
Забавка, цяцька, гулі
Словник чужослів Павло Штепа
виграшка —
ВИ́ГРАШКА, и, ж. 1. Те, що розважає, допомагає приємно проводити час; розвага. Мимоволі зринули в голові його товариство, безпечні виграшки, щирі розмови, коли не було чого ховати в душі од хлопців (С. Васильченко).
Словник української мови у 20 томах
виграшка —
за ви́грашки. Дуже легко, швидко, без будь-якого напруження. І він частіше й частіше крутився думками біля Оксаниного двору й Оксаниних рук; така за виграшки всяке ділечко переробить (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови
виграшка —
І́ГРАШКА (предмет, яким бавляться діти), ЦЯ́ЦЬКА, ЗА́БАВКА, ВИ́ГРАШКА, ЦЯ́ЦЯ дит. Коли хворіла Галина, то мати приносила їй найкращі іграшки (І. Ле); Настуся надзвичайно любила цяцьки та ляльки, — це найвище дитяче штучництво (І.
Словник синонімів української мови
виграшка —
ВИ́ГРАШКА, и, ж. 1. Те, що розважає, допомагає приємно проводити час; розвага. У нашої старої пані Малії паничі були .. Вона й бере мене в покої Синкам на виграшку (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
виграшка —
Ви́грашка, -ки ж. Игрушка; забава. Вона й бере мене в покої синкам на виграшку. Шевч. 416.
Словник української мови Грінченка