виправляти —
виправля́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
виправляти —
-яю, -яєш, недок., виправити, -влю, -виш; мн. виправлять; док., перех. 1》 Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. 2》 Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виправляти —
ВИПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ПРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́правлять; наказ. сп. ви́прав; док. 1. що. Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
виправляти —
виправля́ти 1. штукатурити, тинькувати (ср): Прийшли майстри та й виправили хату (Авторка) 2. робити щось незвичайне, несподіване (перев. неприємне для інших); виробляти (ср, ст): Ну що ти виправляєш? Понахляпувала по цілій кухні, покидала речі!...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
виправляти —
див. випрямляти
Словник синонімів Вусика
виправляти —
ВИМАГА́ТИ що, чого (настирливо просити що-небудь у когось, добиватися чогось), ДОМАГА́ТИСЯ чого, ПРА́ВИТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ що, розм., ГАРУВА́ТИ (ГЕРУВА́ТИ) (ГИРУВА́ТИ) заст., ГИ́ЛИТИ діал. — Док.: ви́могти рідше домогти́ся, ви́правити.
Словник синонімів української мови
виправляти —
ВИПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ПРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́правлять; док., перех. 1. Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти.
Словник української мови в 11 томах
виправляти —
Виправля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. Ном. №3221. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать.
Словник української мови Грінченка