вихиляти

(голову) висувати; (чарку) випивати, видудлювати, док. ВИХИЛИТИ, вижлуктати; р. вихилювати.

Значення в інших словниках

1. вихиляти — вихиля́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. вихиляти — -яю, -яєш і рідко вихилювати, -юю, -юєш, недок., вихилити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Висувати з чого-небудь або звідкись голову, тулуб і т. ін. 2》 розм. Випивати до дна (перев. про алкогольні напої).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихиляти — ВИХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИХИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ХИЛИТИ, лю, лиш, док., що. 1. Висувати з чого-небудь або звідкись голову, тулуб і т. ін. Лисичка вихилила голову з нори, аж тут рушниця грим! (І.  Словник української мови у 20 томах
4. вихиляти — див. висувати  Словник синонімів Вусика
5. вихиляти — ВИПИВА́ТИ (пити яку-небудь рідину без залишку або певну кількість її), ВИХИЛЯ́ТИ розм., ВИСУ́ШУВАТИ розм., ОСУША́ТИ, ОСУ́ШУВАТИ розм., ВИЦІ́ДЖУВАТИ розм., ПРОПУСКА́ТИ розм., ПЕРЕПУСКА́ТИ розм., НАПИВА́ТИ розм.; ПЕРЕХИЛЯ́ТИ розм., РОЗПИВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. вихиляти — ВИХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ВИХИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ХИЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Висувати з чого-небудь або звідкись голову, тулуб і т. ін. Лисичка вихилила голову з нори, аж тут рушниця грим! (Фр.  Словник української мови в 11 томах
7. вихиляти — Вихиля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. вихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить. 2) Выпивать, выпить. Грин. ІІІ. 565. Вихилив ще дві чарки. Стор. І. 97. Пили його горілку, поки до каплі вихилили. Мир. ХРВ. 197.  Словник української мови Грінченка