д. втіка, втіки, утік; (військ.) ВІДСТУП; (від смерти) порятунок.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
втеча —
вте́ча іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
втеча —
див. утеча. Втеча капіталів — вивіз капіталу в грошовій формі, викликаний загрозою його втрати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
втеча —
ВТЕ́ЧА див. уте́ча.
Словник української мови у 20 томах
втеча —
УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), УТЕ́КА (ВТЕ́КА) заст., УТІ́К заст., УТІ́КИ (ВТІ́КИ) мн., заст. Вість про його (опришка) утечу випередила його самого (Г. Хоткевич); Утік не славен (М. Номис); Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови