відгадувати —
відга́дувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
відгадувати —
-ую, -уєш, недок., відгадати, -аю, -аєш, док., перех. Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду. || Давати яке-небудь пояснення або тлумачення снам.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відгадувати —
ВІДГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду. Так йому у вічі й дивиться, думку його відгадує, бо Павлусь за ввесь день і пари з рота не пустить (О.
Словник української мови у 20 томах
відгадувати —
УГА́ДУВАТИ (ВГА́ДУВАТИ) (за певними особливостями, ознаками чого-небудь робити правильні висновки, розкривати справжню суть чого-небудь), ВІДГА́ДУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗПІЗНАВА́ТИ. — Док.: угада́ти (вгада́ти), відгада́ти, розгада́ти, розпізна́ти.
Словник синонімів української мови
відгадувати —
ВІДГА́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДГАДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Давати правильну відповідь на загадку; розкривати щось невідоме за допомогою здогаду.
Словник української мови в 11 томах
відгадувати —
Відгадувати, -дую, -єш сов. в. відгадати, -даю, -єш, гл. 1) Отгадывать, отгадать. Біла рілля, а чорне насіння: хто вміє — посіє, хто зна — й одгада. Ном., стр. 303, № 472. Бабусенько да голубонько, відгадай мені сон. Чуб. 2) Отвѣчать, отвѣтить.
Словник української мови Грінченка