відписувати

Відповідати <�листовно>; (майно) заповідати, відказувати; Г. списувати, переписувати на кого.

Значення в інших словниках

1. відписувати — відпи́сувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відписувати — -ую, -уєш, недок., відписати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 також без додатка. Відповідати комусь листовно. || Повідомляти листом про щось. 2》 Письмово заповідати кому-небудь своє майно у спадок. 3》 діал. Списувати, переписувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відписувати — ВІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що. 1. також без дод. Відповідати комусь листовно. Тепер .. одписую Вам на Ваше питання про видання моїх праць (Панас Мирний); Я пишу на Русь листи та пишу, а лиш ти один відписуєш (В.  Словник української мови у 20 томах
4. відписувати — ВІДПОВІДА́ТИ (писати відповідь кому-небудь на лист), ВІДПИ́СУВАТИ, ВІДГУ́КУВАТИСЯ, ОБЗИВА́ТИСЯ рідше. — Док.: відпові́сти́, відписа́ти, відгукну́тися, обізва́тися.  Словник синонімів української мови
5. відписувати — Відпи́сувати, -пи́сую, -пи́суєш; відписа́ти, -пишу́, -пи́шеш, -шуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. відписувати — ВІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. також без додатка. Відповідати комусь листовно. Тепер.. одписую Вам на Ваше питання про видання моїх праць (Мирний, V, 1955, 399); Я пишу на Русь листи та пишу...  Словник української мови в 11 томах
7. відписувати — Відписувати, -сую, -єш сов. в. відписати, -шу, -шеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтитъ письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Рудч. Ск. II. 71. Наші хлопці назад листи одписали. Грин. ІІІ. 563 На сей лист не відписано мені нічого.  Словник української мови Грінченка