Значення в інших словниках
-
гариво —
га́риво іменник середнього роду, істота жар діал.
Орфографічний словник української мови
-
гариво —
-а, с., діал. Гар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гариво —
ГА́РИВО, а, с., діал. Гар. Загриміло знову на заході, й повіяло не дощовою свіжістю, а гаривом спустошливої війни (В. Логвиненко); У повітрі висіло давке гариво (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
гариво —
див. гарище
Словник синонімів Вусика
-
гариво —
ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О.
Словник синонімів української мови
-
гариво —
ГА́РИВО, а, с., діал. Гар.
Словник української мови в 11 томах