(на кого) буркотіти, бубоніти, сил. покрикувати, погримувати.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
гарикати —
гари́кати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
гарикати —
-аю, -аєш, недок., розм. Сердито покрикувати; бурчати. || на кого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гарикати —
ГАРИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сердито покрикувати; бурчати. Знаю, що так не минеться – буде гарикати [Мотря] під дверима, буде витівати, поки не зволоче мене з ліжка (С.
Словник української мови у 20 томах
гарикати —
див. кричати; лаяти
Словник синонімів Вусика
гарикати —
ПОКРИ́КУВАТИ (ПОКРИКА́ТИ рідше) (час від часу кричати), ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ПОГЕ́ЙКУВАТИ розм., НАКЛИ́КУВАТИ діал.; ГАРИ́КАТИ розм., ГИ́РКАТИ розм. (сердито). — Боржій, боржій, жінко! — покрикує на неї Гвинтовка (П. Куліш); — Рист!...
Словник синонімів української мови
гарикати —
ГАРИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сердито покрикувати; бурчати. Знаю, що так не минеться — буде гарикати [Мотря] під дверима, буде витівати, поки не зволоче мене з ліжка (Вас., II, 1959, 266); // на кого.
Словник української мови в 11 томах
гарикати —
Гарикати, -каю, -єш гл. Ворчать, дѣлать постоянныя внушенія, придираться. Ви нічого не робите, бо нема на вас кому гарикати.
Словник української мови Грінченка