Словник синонімів Караванського

граничний

(термін) крайній; (- хуткість) найбільший, максимальний, т. пороговий.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. граничний — грани́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. граничний — -а, -е. Який є найвищим ступенем чого-небудь; крайній. Гранична функція. Гранична ставка податку — частина додаткового, доходу, що її доводиться виплачувати у вигляді податку. Граничний дохід ек.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. граничний — Межевий  Словник чужослів Павло Штепа
  4. граничний — ГРАНИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який стоїть на границі (у 1 знач.) чого-небудь. У нас виникла думка мінятися дітьми на літні вакації .. Кошти невеликі: треба привезти дітей на граничну станцію і там замінятись (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. граничний — НАЙБІ́ЛЬШИЙ (максимально можливий вияв інтенсивності якоїсь ознаки), ЯКНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., ЩОНАЙБІ́ЛЬШИЙ підсил., МАКСИМА́ЛЬНИЙ, НАЙВИ́ЩИЙ, ПО́ВНИЙ (про швидкість, силу тощо); ГРАНИ́ЧНИЙ, КРА́ЙНІЙ (який є останнім ступенем у розвитку якоїсь ознаки)...  Словник синонімів української мови
  6. граничний — Грани́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. граничний — ГРАНИ́ЧНИЙ, а, е. 1 Який стоїть на границі (у 1 знач.) чого-небудь. У нас виникла думка мінятися дітьми на літні вакації .. Кошти невеликі: треба привезти дітей на граничну станцію і там замінятись (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах