гінкий

(- рослину) буйний; (на зріст) стрункий, високий; П. швидкий, навальний, нестримний, сов. стрімкий.

Значення в інших словниках

1. гінкий — гінки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гінкий — -а, -е. 1》 Такий, що буйно і швидко росте. 2》 Витягнутий вгору і тонкий. 3》 перен. Такий, що в'ється, простягається далеко (про шлях, стежку і т. ін.). 4》 Такий, що швидко рухається; стрімкий, швидкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гінкий — ГІНКИ́Й, а́, е́. 1. Який буйно і швидко росте. В холодочку гінкого широкогіллястого осокора, серед пишного килиму густої трави утаборився Яким із своїм добром (Панас Мирний); На межі .. ще майоріла мальва. Але цвіла вона вже не так.  Словник української мови у 20 томах
4. гінкий — див. високий  Словник синонімів Вусика
5. гінкий — ВИСО́КИЙ (який має велику відстань знизу догори), ВИСОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПРЕВИСО́КИЙ підсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПІДХМА́РНИЙ підсил. перев. поет.; ВИСО́ТНИЙ (перев. про споруду); ГІНКИ́Й, ПРОГО́НИСТИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. гінкий — Гінки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. гінкий — ГІНКИ́Й, а́, е́. 1. Такий, що буйно і швидко росте. В холодочку гінкого широкогіллястого осокора, серед пишного килиму густої трави утаборився Яким із своїм добром (Мирний, IV, 1955, 316); На гінких житах, посіяних на зелений корм...  Словник української мови в 11 томах
8. гінкий — Гінкий, -а, -е Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан. Греб. 318.  Словник української мови Грінченка