даритель —
дари́тель іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
даритель —
-я, ч., заст. Той, хто дарує (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
даритель —
Дарувач, дародавець, див. донор
Словник чужослів Павло Штепа
даритель —
ДАРИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Той, хто дарує (у 1 знач). [Герольд:] І люди ринули юрбою, — Нема дарителю одбою! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 227); Відомо, що крім духовних осіб, до афонських слов’янських монастирів йшли на прощу й запорізькі козаки...
Словник української мови в 11 томах