двозначний

(зміст) роздвоєний, жм. гожий на два боки, о двох кінцях, П. суперечливий; (- позицію) невизначений, незрозумілий, загадковий, неясний, не чіткий, туманний, слизький; (жарт) нескромний, сил. непристойний.

Значення в інших словниках

1. двозначний — двозна́чний 1 прикметник неоднозначний двозна́чний 2 прикметник який складається з двох знаків  Орфографічний словник української мови
2. двозначний — I -а, -е. 1》 Який має два значення. || Який може бути витлумачений у двох значеннях; який має двояке значення. 2》 Який містить нескромний або непристойний натяк. II -а, -е. Який складається з двох знаків. Двозначне число.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. двозначний — НЕСКРО́МНИЙ (позбавлений скромності, не зовсім пристойний); ДВОЗНА́ЧНИЙ (який містить у собі непристойний натяк); ПІКА́НТНИЙ, ФРИВО́ЛЬНИЙ (який збуджує чуттєвість двозначними натяками); ВІ́ЛЬНИЙ, СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ рідше...  Словник синонімів української мови
4. двозначний — Двозна́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. двозначний — ДВОЗНА́ЧНИЙ¹, а, е. 1. Який має два значення. Треба складати речення з відповідними словами [омонімами] настільки повно, щоб слово не було в даному конкретному випадку двозначним і цим би не затемнювався зміст цілого речення (Курс сучасної укр. літ.  Словник української мови в 11 томах