дзбан —
дзбан іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
дзбан —
джбан, розм. жбан, -а, ч. Глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дзбан —
ДЗБАН, ДЖБАН, розм. ЖБАН, а, ч. Глекоподібний глиняний, дерев’яний або металевий посуд для води, молока, квасу і т. ін. Принесли йому [Василеві] дзбан води, хліба і ще дечого до їди і, виходячи, замкнули за собою двері на ключ (Фр.
Словник української мови в 11 томах
дзбан —
Дзбан, -ну м. = джбан. У мене грошів дзбан. Чуб. V. 920.
Словник української мови Грінченка