дмухнути —
дмухну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
дмухнути —
-ну, -неш, док. 1》 Однокр. до дмухати. || безос. 2》 розм. Швидко податися куди-небудь, піти, поїхати і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дмухнути —
дмухни́ і розси́плеться (похи́литься, полети́ть і т. ін.) на кого і без додатка. Уживається для підкреслення надмірної фізичної слабості, виснаженості кого-небудь. (Тарас:) .. Худенька (Леся), кволенька… Дмухни — і похилиться (Л. Смілянський).
Фразеологічний словник української мови
дмухнути —
ДМУХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. Однокр. до дму́хати. Одарка дмухнула на свічку і ..непроглядна темнота зразу все покрила (Мирний, IV, 1955, 192); Через.. вікно в гратах ринув холодком весняний подих, дмухнув цвітом… (Вас.
Словник української мови в 11 томах
дмухнути —
Дмухати, -хаю, -єш, одн. в. дмухнути, -ну, -неш гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Ном. № 1100. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Ном. № 5792. Попіл в вічі дмухати. не дам у кашу собі дмухати.
Словник української мови Грінченка