доки

пр., допоки, докіль, поки, покіль; СП. (до того часу, як) поки, доти, поки; (у той час, коли) тоді, як, тоді, коли.

Значення в інших словниках

1. доки — до́ки 1 прислівник незмінювана словникова одиниця до́ки 2 сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. доки — 1》 присл. До якого часу. 2》 спол. часовий. Уживається для вираження обмеженості, межі дії у знач. до того часу як; поки. 3》 спол. часовий. Уживається для вираження одночасності дії головного і підрядного речення у знач. у той час як, протягом того часу як, коли.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доки — по́ки (до́ки) (й) сві́ту (заст. сві́та) (й (та)) со́нця. 1. з дієсл. у заперечній формі. Ніколи. Дивувались на шотландську волю І стороннії, чужії люди, Всі казали: “Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде!...  Фразеологічний словник української мови
4. доки — ПО́КИ (до якогось, певного часу), ДО́КИ, ПО́КІЛЬ розм., ПО́ТИ заст., ДОПО́КИ розм., ЗА́КИ діал., ЗА́КИЛЬ діал., ЗА́КИМ діал., НІМ діал. Тікай, Катре, поки не пізно, поки тебе не застукали отут, під вікном, бо тоді поговору буде на все село (В.  Словник синонімів української мови
5. доки — До́ки, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. доки — ДО́КИ. 1. присл. До яких пір. За горе ми заплатим горем — А доки нам сидіть над морем? (Котл., І, 1952, 103); — Василю! А ти доки будеш лежати? Пора додому! — сказав Грицько (Мирний, IV, 1955, 27); Так доки ж це буде такеє, о, доки!...  Словник української мови в 11 томах
7. доки — Доки и док нар. 1) Доколѣ, до какихъ поръ. Доки тобі пустувати? Доки буду мучить душу і серцем боліти? Шевч. 2) Пока. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. Доти-м я тебе вірно кохала, доки-м нещирість твою дознала. Чуб. V. 386. доки теплий.  Словник української мови Грінченка