докладати

(до чого) додавати, добавляти, долучати; (кому) рапортувати, віддавати рапорт, звітувати, розповідати, повідомляти кого, (таємно) доносити; докладати ВЕЛИКИХ ЗУСИЛЬ, докладати праці, с. лити кривавий піт.

Значення в інших словниках

1. докладати — доклада́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. докладати — -аю, -аєш, недок., докласти, -аду, -адеш, док. 1》 перех. Класти на додаток до чого-небудь, додавати, приєднувати що-небудь до чогось; добавляти. Докладати зусиль — багато й старанно працювати. 2》 перех. і без додатка, розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. докладати — див. доробляти; жартувати  Словник синонімів Вусика
4. докладати — доклада́ти / докла́сти душі́ (се́рця) до чого і без додатка. Ставитися до чого-небудь з особливою увагою, любов’ю, старанністю; робити щось щиро, самовіддано. — Цікаво, а якби дикий мак тут посіяти? — запитує Порфир.— Він би прийнявся?..  Фразеологічний словник української мови
5. докладати — ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. докладати — ДОКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док. 1. перех. Класти на додаток до чого-небудь, додавати, приєднувати що-небудь до чогось; добавляти. Як неставало прядива, то молодиці мусили докладати свого (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. докладати — Докладати, -даю, -єш сов. в. докласти, -ду, -деш, гл. 1) Докладывать, доложить, прилагать, приложить. докладати праці, докладати рук. Прилагать трудъ, прилагать старанія.  Словник української мови Грінченка