Значення в інших словниках
-
донос —
доно́с іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
донос —
[донос] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў
Орфоепічний словник української мови
-
донос —
-у, ч. Таємно подані відомості (перев. керівним особам) зі звинуваченням кого-небудь у чомусь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
донос —
див. наклеп
Словник синонімів Вусика
-
донос —
ДОНО́С (таємно подані відомості зі звинуваченням когось у чомусь), ВИ́КАЗ розм., Я́БЕДА заст., розм. Сьомого квітня одержав донос, що на государя імператора готується замах (В.
Словник синонімів української мови
-
донос —
ДОНО́С, у, ч. Таємно подані відомості (перев. керівним особам) із звинуваченням кого-небудь у чомусь. Причиною другого арешту Шевченка був донос на нього одного з офіцерів Оренбурзького гарнізону (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 338).
Словник української мови в 11 томах