дораджувати —
дора́джувати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
дораджувати —
-ую, -уєш, недок., дорадити, -джу, -диш, док., рідко. Давати пораду; радити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дораджувати —
РА́ДИТИ (давати пораду, пропозицію, вказівку тощо), РА́ЯТИ (РА́ЇТИ) розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм., ДОРА́ДЖУВАТИ розм.; КОНСУЛЬТУВА́ТИ (давати консультацію з якогось питання); ПРОПОНУВА́ТИ, ПІДКА́ЗУВАТИ (рекомендувати комусь, як діяти...
Словник синонімів української мови
дораджувати —
ДОРА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРА́ДИТИ, джу, диш, док., рідко. Давати пораду; радити. — Як вам буде тяжко, то спродайте молоді бички! — дораджував Михайло батькові (Коб., II, 1956, 44); Дуже я вам вдячна за те, що ви мені дорадили перекласти сю штуку (Л. Укр., V, 1951, 25).
Словник української мови в 11 томах