дораджувати
ДОРА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРА́ДИТИ, джу, диш, док., рідко. Давати пораду; радити.
— Як вам буде тяжко, то спродайте молоді бички! — дораджував Михайло батькові (Коб., II, 1956, 44);
Дуже я вам вдячна за те, що ви мені дорадили перекласти сю штуку (Л. Укр., V, 1951, 25).
Словник української мови (СУМ-11)