доп’ястися

ДОП’ЯСТИ́СЯ і ДОПНУ́ТИСЯ, пну́ся, пне́шся, док., розм.

1. Витягуючись, наблизитися, доторкнутися до кого-, чого-небудь.

Валерій зліз на стіл, доп’явся до висячої лампи й висипав нишком усі дробинки (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 14);

Та хоч як намагалася Лукія зазирнути у віконце, доп’ястися до нього не могла, бо було воно під самісіньким дахом (Донч., III, 1956, 46).

2. З труднощами дістатися, добратися куди-небудь, до якого-небудь місця.

Білозерський лісами та яругами пішки доп’явся до Сокиринець (Бурл., О. Вересай, 1959, 146);

А вже коли козаки допнуться корабля, ніколи йому не втекти (Панч, Гомон. Україна, 1954, 19).