1. Словник української мови в 11 томах

дораджувати

ДОРА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРА́ДИТИ, джу, диш, док., рідко. Давати пораду; радити.

— Як вам буде тяжко, то спродайте молоді бички! — дораджував Михайло батькові (Коб., II, 1956, 44);

Дуже я вам вдячна за те, що ви мені дорадили перекласти сю штуку (Л. Укр., V, 1951, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дораджувати — дора́джувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. дораджувати — Радити, рекомендувати, давати пораду <�поради>. Словник синонімів Караванського
  3. дораджувати — -ую, -уєш, недок., дорадити, -джу, -диш, док., рідко. Давати пораду; радити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дораджувати — РА́ДИТИ (давати пораду, пропозицію, вказівку тощо), РА́ЯТИ (РА́ЇТИ) розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм., ДОРА́ДЖУВАТИ розм.; КОНСУЛЬТУВА́ТИ (давати консультацію з якогось питання); ПРОПОНУВА́ТИ, ПІДКА́ЗУВАТИ (рекомендувати комусь, як діяти... Словник синонімів української мови