дораджувати
РА́ДИТИ (давати пораду, пропозицію, вказівку тощо), РА́ЯТИ (РА́ЇТИ) розм., НАРА́ДЖУВАТИ розм., ДОРА́ДЖУВАТИ розм.; КОНСУЛЬТУВА́ТИ (давати консультацію з якогось питання); ПРОПОНУВА́ТИ, ПІДКА́ЗУВАТИ (рекомендувати комусь, як діяти, застерігаючи кого-небудь від чогось). — Док.: пора́дити, пора́яти (пора́їти), нара́яти, нара́дити, дора́дити, проконсультува́ти, запропонува́ти, підказа́ти. Кожний радив, як треба зробити, щоб спіймати бугая, і, як водиться, ті, що радили, самі боялися його ловити (Григорій Тютюнник); Лаврін так і зробив, як йому раяла мати: причепурився, взяв двох старостів та й пішов у Бієвці (І. Нечуй-Левицький); Сава нараджує Маркові гнати корів долом (К. Гордієнко); — Як вам буде тяжко, то спродайте молоді бички! — дораджував Михайло батькові (О. Кобилянська); Марат Нилович охоче консультував хлопців, радив, що і як робити (Ю. Збанацький); — Пропоную нашій веселій Оксанці завжди дбати про те, щоб ніхто не сумував і щоб всі всміхалися (О. Іваненко). — Пор. II. наставля́ти.
Значення в інших словниках
- дораджувати — дора́джувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- дораджувати — Радити, рекомендувати, давати пораду <�поради>. Словник синонімів Караванського
- дораджувати — -ую, -уєш, недок., дорадити, -джу, -диш, док., рідко. Давати пораду; радити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дораджувати — ДОРА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОРА́ДИТИ, джу, диш, док., рідко. Давати пораду; радити. — Як вам буде тяжко, то спродайте молоді бички! — дораджував Михайло батькові (Коб., II, 1956, 44); Дуже я вам вдячна за те, що ви мені дорадили перекласти сю штуку (Л. Укр., V, 1951, 25). Словник української мови в 11 томах