Значення в інших словниках
-
доїдати —
доїда́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
доїдати —
-аю, -аєш, недок., доїсти, -їм, -їси, док. 1》 перех. Закінчувати їсти; їсти все, до кінця. 2》 неперех. Їсти знову, до повного вдоволення. 3》 неперех., діал. Докучати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
доїдати —
див. їсти
Словник синонімів Вусика
-
доїдати —
ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.
Словник синонімів української мови
-
доїдати —
Доїда́ти, -їда́ю, -їда́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
доїдати —
ДОЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОЇ́СТИ, і́м, їси́, док. 1. перех. Закінчувати їсти; їсти все, до кінця. Вже третій кавун доїдали (Свидн., Люборацькі, 1955,122); Солдати доїдали останні шматки сушеної яловичини (Ю. Бедзик, Вогонь..
Словник української мови в 11 томах
-
доїдати —
Доїдати, -даю, -єш сов. в. доїсти, -їм, -їси, -їсть, -їмо, -їсте, -їдять, гл. 1) Доѣдать, доѣсть. 2) Ѣсть въ достаточномъ количествѣ, насыщаться. Чого ізмарніло твоє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала? Чуб. V. 928. Як не доїси, то й святого продаси.
Словник української мови Грінченка