дратівливий —
дратівли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
дратівливий —
ДРАТІВЛИВИЙ – ДРАТІВНИЙ – ДРАТЛИВИЙ – ДРАЗЛИВИЙ – ДРАЖЛИВИЙ Дратівливий. 1. Який перебуває в стані нервового напруження; який швидко дратується; який викликає роздратування; роздратований. Останнім часом Сергій став дратівливий, неуважний на роботі (О.
Літературне слововживання
дратівливий —
-а, -е. 1》 Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дразливий. || Який виникає через нервове збудження. || Який викликає роздратування. 2》 Те саме, що дратівний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дратівливий —
ДРАТІВЛИ́ВИЙ (який швидко роздратовується, збуджується), ДРАЖЛИ́ВИЙ, ДРАЗЛИ́ВИЙ, ПОДРА́ЗЛИВИЙ, ДРАТЛИ́ВИЙ. Вона змарніла, стала дратівливою, нетерплячою (А. Хорунжий); (Круста:) Страх як псує хвороба вдачу людську!...
Словник синонімів української мови
дратівливий —
ДРАТІВЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває в стані нервового збудження; який швидко роздратовується, сердиться; дразливий. Останнім часом Сергій став дратівливий, неуважний на роботі (Гур., Друзі..
Словник української мови в 11 томах