дресирувати —
дресирува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
дресирувати —
-ую, -уєш, недок., перех. Навчати тварин, птахів і т. ін. виконувати яку-небудь дію, виробляти в них певні навички. || ірон. Виучувати, вимуштровувати кого-небудь (про людей).
Великий тлумачний словник сучасної мови
дресирувати —
дресирува́ти (франц. dresser, від лат. dirigo – випрямляю) 1. Навчати тварин певних дій, виробляючи в них умовні рефлекси. 2. Переносно – навчати, школити кого-небудь.
Словник іншомовних слів Мельничука
дресирувати —
ДРЕСИРУВА́ЛЬНИК, ПРИБО́РКУВАЧ. Я дивився на тих звірят, а сам думав: виросту, обов'язково дресирувальником буду (Ю. Збанацький); Леви перекидаються, гарчать, але слухняно роблять все, що від них вимагає німець-приборкувач (Ю. Яновський). — Пор.
Словник синонімів української мови
дресирувати —
ДРЕСИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Навчати тварин, птахів і т. ін. виконувати яку-небудь дію, виробляти в них певні навики. — Я дуже люблю тварин дресирувати! У мене й кролики вчені: через руки мені стрибають!...
Словник української мови в 11 томах