дресирувати

ДРЕСИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Навчати тварин, птахів і т. ін. виконувати яку-небудь дію, виробляти в них певні навики.

— Я дуже люблю тварин дресирувати! У мене й кролики вчені: через руки мені стрибають! (Вишня, II, 1956, 291);

Я пробував дресирувати нашого Цапка на тигра, але він нізащо не хотів рикати по-тигрячому (Сміл., Сашко, 1957, 36);

// ірон. Виучувати, вимуштровувати кого-небудь (про людей).

Довго їх [катів] дресирували Лисі прусські генерали (Воскр., З перцем!, 1957, 64).

Значення в інших словниках

1. дресирувати — дресирува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дресирувати — (звірів) муштрувати; (людей) тренувати, школити, вишколювати.  Словник синонімів Караванського
3. дресирувати — -ую, -уєш, недок., перех. Навчати тварин, птахів і т. ін. виконувати яку-небудь дію, виробляти в них певні навички. || ірон. Виучувати, вимуштровувати кого-небудь (про людей).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дресирувати — Вимуштровувати, вишколювати, муштрувати, привчати, приноровлювати, приноровляти  Словник синонімів Вусика
5. дресирувати — дресирува́ти (франц. dresser, від лат. dirigo – випрямляю) 1. Навчати тварин певних дій, виробляючи в них умовні рефлекси. 2. Переносно – навчати, школити кого-небудь.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. дресирувати — ДРЕСИРУВА́ЛЬНИК, ПРИБО́РКУВАЧ. Я дивився на тих звірят, а сам думав: виросту, обов'язково дресирувальником буду (Ю. Збанацький); Леви перекидаються, гарчать, але слухняно роблять все, що від них вимагає німець-приборкувач (Ю. Яновський). — Пор.  Словник синонімів української мови